20 січня відбудуться роковини загибелі нашого побратима, одного із кіборгів, Кондратюка Олександра Івановича (“Чорний Вовк”) – він загинув у бою 20 січня 2015 року при евакуації кіборгів в Донецькому аеропорту.
Народився 04 липня 1982 року в місті Шпола Черкаської області. У 1999 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи села Ярославка Шполянського району Черкаської області. Потому навчався в Черкаському медичному коледжі. Після коледжу пішов працювати в сільську амбулаторію. 2003 року був зарахований за цільовим направленням на педіатричний факультет Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, який закінчив у 2010 році за фахом лікар-педіатр. Працював дитячим лікарем у місті
Шпола.
21 липня 2014 року добровільно звернувся до Шполянського районного військового комісаріату та був направлений для проходження військової служби за мобілізацією в 90-й окремий аеромобільний батальйон 81-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (місто Костянтинівка Донецької області). Мав звання “старший лейтенант медичної служби” та перебував на посаді “начальник медичної служби”.
З осені 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході
України.
20 січня 2015 року десантники 90-го окремого аеромобільного батальйону виїхали на трьох транспортерах МТ-ЛБ до нового терміналу Міжнародного аеропорту «Донецьк» для ротації особового складу та евакуації поранених. В умовах щільного туману та відсутності зв‘язку, який «глушили» російські збройні формування, транспортер, який йшов в голові колони та в середині якого перебував лейтенант медичної служби Кондратюк, проїхав будівлю аеропорту та опинився біля агроцентру, в результаті чого потрапив
під обстріл бойовиків. В ході бою лейтенант медичної служби Кондратюк загинув. Разом з ним загинули сержант Марченко, молодший сержант Черниш, молодший сержант Алексейчук та солдат Питель.
11 лютого 2015 року похований на кладовищі міста Шпола.
Місце поховання: село Ярославка, Шполянський район, Черкаська область.
Сімейний стан: Залишились мати, дружина та донечка.
Портрет на меморіалі “Стіна пам’яті полеглих за Україну” у Києві: секція 5, ряд 1, місце 39.
Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті
державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту»
(посмертно).
Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України»
(посмертно).
За мужність та військову доблість під час АТО 2014 – 2015 років нагороджений іменною зброєю – кортиком (посмертно).
До Дня Гідності і Свободи (2015 рік) Олександру присвоєно звання Почесного громадянина міста Шпола (посмертно).
У жовтні 2015 року в селі Ярославка Шполянського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Молодіжна), де навчався Олександр Кондратюк, йому відкрито меморіальну дошку.
20 січня 2016 року в місті Вінниця в холі Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова (вулиця Пирогова, 56), де навчався Олександр Кондратюк, йому відкрито меморіальну дошку.
19 січня 2018 року у Черкаській медичній академії відкрито пам’ятну дошку старшому лейтенанту Кондратюку О.І.
Мирослава, дружина: Саша сам попросив воєнком призвати його, не признаючись в цьому рідним. Він дуже любив Україну. Вірив, що у наші державі все наладиться. Не просто вірив, а робив все можливе.
Впершу чергу сам був чесним, справедливим, відданим роботі, бо вважав що всі так мають жити. Лікарем він був не лише за професією, за покликанням душі. І разом з тим він встигав бути чуйним сином, добрим чоловіком, найкращим батьком, вірним другом… Для нас це безмежно болюча втрата… Сашуня назавжди житиме у нашій пам’яті, у нашому серці…
Вічна пам’ять!
