20 січня відбудуться роковини загибелі нашого побратима, одного із кіборгів, Марченка Олексія Володимировича (“Сєдой”) – він загинув 20 січня 2015 року в бою з російськими збройними формуваннями в новому терміналі Донецького аеропорту.
Народився 15 серпня 1975 року в Оболонському районі м. Києва. У 1992 році закінчив загальноосвітню школу №9 міста Києва. В період 1993-1995 років строкова служба у в/ч А1903. Присвоєно звання сержант. У 2000 році закінчив Бердянський інститут підприємництва за спеціальністю менеджмент організацій (правове забезпечення підприємницької діяльності).
Після закінчення інституту проживав в місті Києві, займався підприємницькою діяльністю. Був душею компанії, гарно співав, грав на гітарі. Його дуже поважали друзі…
22 серпня 2014 року був мобілізований Оболонським військовим комісаріатом м. Києва. Головний сержант-командир відділення 90-го батальйону 81-ї бригади.
19 січня 2015 року був в групі десантників 81-ї окремої аеромобільної бригади, які добровільно визвалися брати учать в деблокуванні захисників Донецького аеропорту та знаходились в оточенні (в той день росіяни підірвали підлогу в центральному терміналі, більшість
вояків провалилася з 9-метрової висоти, зверху засипало уламками).
19 січня 2015 року група висунулась в район нового терміналу Донецького аеропорту на легко броньованій техніці в умовах поганої видимості. Під час прямування до нового терміналу Донецького аеропорту потрапили в засідку та прийняли бій. Під час бою з групи
сержанта Олексія Марченко ніхто в полон не здався, вели бій до останнього. Сам Олексій до останнього намагався врятувати
поранених товаришів та героїчно загинув в бою. Тоді ж полягли Андрій Гаврилюк (“Бур” 90-й оаемб), Василь Григор’єв (“Хімік” 90-й
оаемб), Олег Мусієнко (“Кіборг” 90-й оаемб), Олексій Панченко (90-й оаемб), Євген Яцина (“Бєня” 90-й оаемб).
Визначити тіло загиблого Олексія змогли тільки згідно експертизи ДНК.
15 серпня 2015 року Олексій був похований в м. Києві, на Лук’янівському військовому кладовищі (діл. №4, р.3, м.2). В травні 2016
року були поховані рештки нижніх кінцівок.
Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті
державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
18 листопада 2015 року нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
20 лютого 2016 року нагороджений відзнакою «Герой Киянин» (посмертно).
14 листопада 2016 року нагороджений медаллю «За участь в бою» (посмертно).
04 грудня 2016 року нагороджений медаллю «Ніхто крім нас» (посмертно).
05 грудня 2016 року нагороджений нагрудним знаком « За Україну. За її волю» (посмертно).
Залишилось двоє дітей, дружина, батьки.
Вічна пам’ять!
Спи спокійно Брате! Ми пам’ятаємо тебе!
